Я ненавиджу смартфони, їх обов’язковість та нав’язаність. Вони є в кожного, навіть в дітей, всі постійно хочуть новий і дивуються коли мені абсолютно не цікаво чути про нові функції якоїсь нової моделі того чи іншого виробника.
Перший досвід
Пам’ятаю свій перший смартфон у віці 14 років, вже тоді я знав, що коли отримаю бажане, то перше, що зроблю це відключу сервіси Google. Я тоді не знав за відмінності закритого та відкритого ПЗ і координувався лише оптимізацією, адже без програм від Google смартфон працював набагато швидше, а програми та ігри я можу в будь-який момент завантажити з 4PDA, та ще й без влаштованої реклами. Тоді смартфон виконував деякі з покладених на нього задач і мені вистачало.
Користь від смартфона на Android
Смартфон виграє лише компактністю зрівняно з повноцінним ПК, тому з допомогою нього зручніше проводити деякі операції поза домом, якщо не брати лептоп з собою ;).
- Чудово заміняє плеєр, якщо достатньо пам’яті можна зберігати доволі багату бібліотеку музики в FLAC.
- Зручно використовувати карти з GPS.
- Дозволяє робити знімки та записувати відео.
- Швидко використовувати месенджер.
- Робити невеликі нотатки.
Маркетингові функції
Всі нові функції залежать від конкретного виробники, або ж навіть моделі смартфона і завжди базуються на закритій прошивці. Цю прошивку банально не кастомізуєш, ба більше за спробу такої кастомізації можна залишитися без гарантії, виходить отримуєш обрізаний функціонал з якоюсь розкрученою маркетингом фічою, яка просто не виправдовує всі мінуси.
Можна якось без смартфону?
На жаль ні. Вас зобов’яже робота та банк, це і є головні причини, чому я досі мучуся зі своїм смартфоном, замість того щоб просто умовно викинути його. Ще можна згадати різні соц. мережі для яких потрібен номер телефону… Такий підхід я засуджую, адекватні та децентралізовані сервіси не вимагатимуть у вас деанонімізацію телефона, іноді навіть email не потрібно, тому це для мене не зовсім актуально.
Компроміс
Як я вже підмітив, без смартфона не обійтися, тому його ми залишаємо з мінімальними потребами для життя та позначаємо тегом #робота.
Натомість для дійсно зручного використання потрібен КПК, - кишеньковий персональний комп’ютер.
Операційною системою звичайно має бути Linux, це просто незвіданий світ по функціоналу зрівняно з кастрованим Linux-ом в основі Android-а. Тут нічого сказати, звичайний термінал в кишені дозволить набагато більше дій, відформатувати флешку в Ext4 чи кастомізувати повністю систему, а можливо навіть трохи пописати код, якщо дуже треба :). При цьому цей компактний пристрій має усі корисні для мене функції Android-а зазначені зверху.
На ринку вже є деякі виробники таких пристроїв, - вже попсовий Pine64, або цікавий особисто для мене Purism.
Коли буде можливість, обов’язково спробую купити щось з їх модельного ряду.